ВСТУП

Наука – це істина, помножена на сумнів».

(Поль Валері)

Наука – це процес творчої діяльності з отримання нового знання, і результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформованих на основі певних принципів.
Наука відіграє важливу роль у житті кожної людини. Рівень розвитку науки є основним показником розвитку суспільства, а також показником економічного, культурного розвитку аспектів діяльності кожної людини.
Зростаюча роль науки в повсякденному житті породила її особливий статус у сучасній культурі і нові риси її взаємодії з різними суспільними верствами.

ВИСЛОВИ ВІДОМИХ ЛЮДЕЙ ПРО НАУКУ

«Наука пояснює те, що функціонує, а не те, що існує».

(Альбер Камю)

«Наука – це спорт, гімнастика розуму, що приносить мені задоволення».

(Альберт Ейнштейн)

«Не достатньо знати, необхідно також застосовувати».

(Анатоль Франс)

«Наука складається з фактів, як будинок із каменів, але набір фактів ще не наука, так само, як купа каміння ще не будинок».

(Анрі Пуанкаре)

«Національної науки немає, як немає національної таблиці множення».

(Антон Чехов)

«Наука завжди виявляється не права. Вона ніколи не вирішить питання, не поставивши при цьому десять нових».

(Б.Шоу)

«Незнання не є аргументом».

(Бенедикт Спіноза)

«Мистецтво – це "я"; наука – це "ми".

(Бернар Клод)

«Чиста наука – це те, що я роблю, коли не знаю, що роблю».

(В. Браун)

У науці слава дістається тому, хто переконав світ, а не тому, хто першим набрів на ідею.

(Дарвін Франсіс)

«Наука – океан, відкритий як для тури, так і для фрегата. Один перевозить ним злитки золота, інший – ловить у ньому оселедців».

(Е. Бульвер)

«Тисячі шляхів ведуть до помилки, але лише один – до істини».

(Жан-Жак Руссо)

«У давнину люди вчилися для того, щоб удосконалювати себе. Нині навчаються для того, щоб здивувати інших».

(Конфуцій)

«У будь-якій науці, у будь-якому мистецтві кращий учитель – досвід».

(М. Сервантес)

«Наука виграє, коли її крила розкуті фантазією».

(М. Фарадей)

«Старі все сприймають на віру, люди, зрілі в усьому, сумніваються, зате юні –знають усе».

(Оскар Уайльд)

«Наука – це істина, помножена на сумнів».

(Поль Валері)

«Розум, без сумніву, перша умова для щастя».

(Софокл)

Будь-яка наука є передбачення.

(Спенсер Герберт)

«Будьмо людьми хоча б до тих пір, поки наука не відкриє, що ми є чимось іншим».

(Станіслав Єжи Лєц)

«Навчання замолоду – різьба по каменю, у старості – креслення на піску»

(Талмуд)

«І чужого навчайтесь, і свого не цурайстесь».

(Тарас Шевченко)

У науці, як і в спорті, важливо участь, а не результат.

(Тумановський Ратмір)

«Справжня наука не знає ні симпатій, ні антипатій: її мета – істина».

(У. Грове)

«Блаженство тіла – в здоров'ї, блаженство розуму – в знанні».

(Фалес Мілетський)

«Для одного наука – піднесена небесна богиня, для іншого – дійна корова, яка забезпечує його маслом».

(Ф. Шиллер)

 ПРОЦЕС НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ЕТАПИ, ВИБІР ТЕМИ, МЕТОДИКА

1. Процес наукового дослідження, його характеристика та етапи проведення

Процес пізнання включає в себе накопичення фактів. Без систематизації та узагальнення, без логічного осмислювання фактів не може існувати ніяка наука. Хоча факти потрібні вченому, як повітря, але окремо взяті вони ще не наука. Факти стають складовою частиною наукових знань, якщо вони виступають у систематизованому узагальненому вигляді.
Будь-яке наукове вивчення, від творчого задуму до закінченої наукової праці, здійснюється індивідуально. Спираючись на загальні та часткові методи дослідження, вчений отримує відповідь на те, з чого потрібно розпочинати дослідження, як узагальнити факти і яким шляхом іти до висновків.
Метою наукового дослідження є всебічне, об´єктивне і ґрунтовне вивчення явищ, процесів, їх характеристик, зв´язків на підставі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також отримання корисних для діяльності людини результатів, упровадження їх у виробництво для підвищення його ефективності. При науковому дослідженні важливо враховувати все, концентруючи увагу на основних, ключових питаннях теми. Не можна не враховувати побічні факти, які на перший погляд здаються малозначимими.
При проведенні наукових досліджень відрізняють поняття «об´єкт» і «предмет» пізнання і дослідження.
Об´єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.
Предметом дослідження є досліджувані з певною метою властивості, характерні для наукового пізнання, це визначення певного «ракурсу» дослідження як припущення про найсуттєвіші для вивчення обраної проблеми характеристики об´єкта. Під предметом дослідження розуміється те, що знаходиться в межах об´єкта і завжди збігається з темою дослідження. Один і той же об´єкт може бути предметом різних досліджень і навіть наукових напрямів. Об´єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.
Залежно від ступеня складності є прості й складні об´єкти дослідження, відмінність між ними визначається кількістю елементів та видом зв´язку між ними. Наприклад, простим об´єктом дослідження в педагогіці є рівень інформаційного забезпечення навчання, складним – ефективність процесу навчання.
Завдання дослідника полягає у визначенні факторів, які впливають на об´єкт дослідження, відборі і зосередженні уваги на найсуттєвіших з них. Критеріями відбору є мета дослідження та кількісний рівень накопичених фактів у цьому напрямі. Відбір найсуттєвіших факторів, які впливають на об´єкт дослідження, має велике практичне значення, оскільки впливає на ступінь достовірності результатів дослідження. Якщо будь-який суттєвий фактор не враховано, то висновки, здобуті в результаті дослідження, можуть бути помилковими, неповними або зовсім хибними. Виявлення суттєвих факторів простіше, якщо дослідження ґрунтуються на добре опрацьованій теорії. Якщо теорія не дає відповіді на поставлені запитання, то використовують гіпотези, наукові ідеї, сформовані в процесі попереднього вивчення об´єкта дослідження.
Відібравши об´єкт, визначивши предмет і фактори, які впливають на причинно-наслідкові результати стану об’єкта, визначають його параметри, тобто повноту вивчення відповідно до поставленої мети.
Головними етапами наукового дослідження є:
– виникнення ідеї, формулювання теми;
– формування мети та завдань дослідження;
– висунення гіпотези, теоретичні дослідження;
– проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;
– аналіз та оформлення наукових досліджень;
– впровадження та визначення ефективності наукових досліджень;

Але в науці недостатньо встановити будь-який науковий факт. Важливим є пояснення його з позиції науки, обґрунтування загально-пізнавального, теоретичного та практичного його значення. Накопичення наукових фактів у процесі досліджень є творчим процесом, в основі якого завжди лежить задум вченого, його ідея. Наукове пізнання – дуже трудомісткий і складний процес, який потребує постійної високої напруженості, праці з натхненням. Воно прирівнюється до подвигу і потребує максимальної напруги енергії людини, її мислення і дій, інакше воно перетворюється в ремісництво і ніколи на дасть нічого суттєвого.

2. Науково-дослідницька діяльність студентів

Науково-дослідницька діяльність студентів є одним із найважливіших засобів підвищення якості підготовки і виховання спеціалістів з вищою освітою, здатних творчо застосовувати в практичній діяльності найновіші досягнення науково-технічного прогресу.
Досвід свідчить, що розвиток наукових досліджень безпосередньо впливає на якість навчального процесу, оскільки вони змінюють не лише вимоги до рівня знань студентів, а й сам процес навчання і його структуру у вищій школі, підвищуючи ступінь підготовленості майбутніх спеціалістів, їхній творчий практичний кругозір.
Розвиток науки у вищій школі передбачає підвищення якості підготовки спеціалістів, здатних, у свою чергу, після закінчення навчання самостійно вирішувати серйозні наукові завдання, йти у рівень з передовими ідеями теорії і практики управління народним господарством в умовах ринкової економіки. Тому саме у навчальному закладі важливо прищепити студентам смак до наукових досліджень, привчити їх уже на цьому етапі мислити самостійно.
Цілеспрямоване виконання наукових досліджень у гуртках студентського наукового товариства, аспірантів та молодих учених у вищому навчальному закладі сприяє формуванню всебічно розвиненої особистості фахівця, науковця. Організовує наукову роботу студентів випускаюча профілююча кафедра, яка є базовим методичним центром з наукової роботи зі студентами. Для керівництва науковими дослідженнями вона призначає наукового керівника (одного на 6–7 студентів).
Науково-дослідницька діяльність студентів включає в себе два взаємопов´язані напрями:
– навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості;
– наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів за загально-кафедральною, загально-факультетською чи вузівською науковою проблемою.
Зміст і структура науково-дослідницької діяльності студентів забезпечує послідовність засобів і форм її проведення відповідно до логіки навчального процесу, зумовлює наступність її від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших.
Науково-дослідницька діяльність студентів вищого навчального закладу здійснюється за основними напрямами:
– науково-дослідна робота, що є складовою навчального процесу і обов´язкова для всіх студентів (написання рефератів, підготовка до семінарських занять, підготовка і захист курсових, дипломних робіт, виконання завдань дослідницького характеру в період виробничої практики на замовлення підприємств тощо);
– науково-дослідницька робота студентів поза навчальним процесом. Нею передбачається:
– участь у наукових гуртках, виконанні госпрозрахункових наукових робіт у межах творчої співпраці кафедр, факультетів;
– робота в студентських інформаційно-аналітичних, юридичних консультаціях, туристських фірмах, перекладацьких бюро тощо;
– рекламна, лекторська діяльність;
– написання тез наукових доповідей, публікацій тощо.
Студенти у курсових роботах із загальнотеоретичних та спеціальних дисциплін використовують елементи наукових досліджень у формі наукового пошуку, готують огляд літератури і розробляють пропозиції, що містять елементи новизни з теми роботи; узагальнюють передовий практичний досвід, застосовують економіко-математичні методи, комп’ютерну та організаційну техніку, інформаційні технології. Проблеми наукового пошуку, відображені у курсових роботах студентів, мають знайти своє продовження у дипломній роботі, а також бути частиною наукової тематики відповідної кафедри.
Кожний студент під час навчальної та виробничої практики, крім загального завдання, передбаченого програмою практики, виконує відповідно до своєї спеціальності завдання дослідного характеру, які видає випускаюча кафедра. Виконання завдання відображається в щоденнику в окремому розділі звіту про проходження практики і може використовуватися при підготовці доповідей на конференції, інформаційних семінарах, при написанні курсових та дипломних робіт.
Тому тематика дипломних робіт має бути тісно пов’язана з тематикою науково-дослідних робіт кафедри, з інтересами підприємства, на базі якого студент виконує дипломну роботу, бути частиною госпдоговірної науково-дослідної тематики кафедри, факультету вищого навчального закладу.

3. Вибір теми та реалізація наукового дослідження

Вибір теми наукового дослідження є одним з відповідальних етапів. Кожна наукова проблема складається з ряду тем. Тема – це наукове завдання, яке охоплює певну галузь наукового дослідження. Вона базується на численних наукових питаннях. Під науковими питаннями розуміють дрібніші наукові завдання, які належать до конкретної галузі наукового дослідження. Вибрана студентом тема мусить відповідати профілю навчання та арсеналу методів, які фахівець після закінчення вузу буде мати змогу кваліфіковано використовувати в практичній діяльності.
Третій етап – уточнення проблеми (теми) і складання змісту науково-дослідної роботи. При складанні змісту роботи перш за все необхідно зробити обґрунтування теми, визначити її актуальність, новизну, поставити мету, розробити завдання тощо.
Мета дослідження – це те, що в найзагальнішому вигляді потрібно досягти в кінцевому результаті дослідження. Формулювання мети зазвичай починається словами: «розробити методику (модель, критерії, вимоги, основи, тощо)», «обґрунтувати...», «виявити...», розкрити особливості...», виявити можливості використання...» тощо.
Четвертий етап – формулювання гіпотези, наукового передбачення, припущення, висунутого для пояснення будь-яких явищ, процесів, причин, які зумовили даний наслідок.
П’ятий етап. Сформульована мета й гіпотеза дослідження логічно визначають завдання, які потрібно вирішувати в процесі роботи. Найчастіше всього вони звучать так: 1) вивчити; 2) виявити; 3) розробити тощо. Бажано, щоб відповіддю на поставлені завдання був зміст відповідних розділів роботи.
Шостим етапом є визначення методології дослідження. У науково-дослідній роботі застосовуються переважно методи спостереження в його різноманітних формах, аналіз і узагальнення власного практичного досвіду і досвіду інших працівників, проводиться науковий експеримент, аналіз результатів роботи підприємств, установ, різноманітні спеціальні дослідницькі методи, а також методи математичної статистики, моделювання, тощо.
Сьомий етап – робота з систематизації накопиченого матеріалу відповідно до плану роботи, проведення аналізу наукових праць, практичного досвіду, узагальнення тощо.
Восьмий етап. На цьому етапі зібрані при експериментальному дослідженні матеріали обробляють статистично. На основі отриманих матеріалів про окремі явища, що вивчаються, визначають дані, які характеризують досліджуваний комплекс у цілому.
Дев’ятий етап – складання розширеного плану науково-дослідної роботи, відповідно до змісту напрацьованого матеріалу.
Десятий етап – літературне оформлення результатів дослідження. Всі матеріали дослідження систематизують і готують до узагальнення та літературного оформлення, формулюються загальні висновки до науково-дослідної роботи. При оформленні роботи слід керуватися вимогами ВАК.
Впровадження результатів дослідження в практику – це початок застосування результатів дослідження у реальних практичних умовах в освіті, на виробництві тощо.

4. Ефективність наукових досліджень

Впровадження розрізняють за двома ознаками:
– формою матеріального втілення (навчальні посібники, програми, методичні рекомендації, державні стандарти тощо);
– робочою функцією упорядкованих результатів (організація і управління навчальним, виробничим процесом, оптимізація, зміни в технології та процесі виробництва).
Оцінювання результатів дослідження. Якщо основною характеристикою фундаментальних досліджень є їх теоретична актуальність, новизна, концептуальність, доказовість, перспективність і можливість запровадження результатів у практику, то при розгляді прикладних досліджень слід оцінювати в першу чергу їх практичну актуальність і значимість, можливість запровадження в практику, ефективність результатів. Для наукових розробок тут цінною є новизна, актуальність і ефективність.
Економічна ефективність характеризується вираженими у вартісних вимірах показниками економії живої та уречевлюваної праці в суспільному виробництві, сфері послуг, які отримано від використання результатів НДД та порівняння їх з витратами на проведення дослідження.
Науково-технічна ефективність характеризує приріст нових наукових знань, призначених для подальшого розвитку науки і техніки.
Соціальна ефективність виявляється в підвищенні життєвого рівня людей, розвитку охорони здоров´я, культури, науки і освіти, поліпшенні екологічних умов тощо. Названі види ефективності науково-дослідних робіт взаємопов´язані і впливають один на одного.
Досвід і практика засвідчують, що розширення масштабів наукової роботи у вищих навчальних закладах (ВНЗ) сприяє тому, що молоді спеціалісти, які приходять на підприємства і мають нові знання в галузі управління і технологій, швидше розв´язують економічні та соціальні проблеми практичної діяльності. Той студент, який у процесі навчання пройде хорошу школу науково-дослідної роботи, з великою користю для підприємств зможе розвивати наукові дослідження і впроваджувати їх у практичну професійну діяльність.
Специфіка проведення наукових досліджень у ВНЗ проявляється не лише у тому, що для цього потрібні спеціально підготовлені кадри, спеціальне для тієї чи іншої галузі науки обладнання, особлива стаття витрат, а й у тому, яким чином будуть використані кінцеві результати цих досліджень і який вони дадуть ефект. Тому ефективність наукової діяльності вищого навчального закладу необхідно розглядати саме з цих позицій, виходячи з головного завдання вищої школи – вдосконалення підготовки висококваліфікованих спеціалістів для народного господарства. У цьому і полягає основна особливість оцінки ефективності наукової діяльності вищого навчального закладу, що за своїм змістом і головним призначенням багато в чому відрізняється від такого роду поняття щодо НДД, яка ведеться в науково-дослідних інститутах та інших наукових закладах.
Отже, практично в будь-якій науково-дослідній роботі поряд з вибором і обґрунтуванням теми дослідження, виконанням дослідження важливими є етапи впровадження його в практику роботи тієї чи іншої системи та оцінка ефективності.

5. Поняття про методологію досліджень, види та функції наукових досліджень

Перш ніж приступити до реалізації наукового дослідження на будь-якому рівні, студенти та молоді вчені повинні ознайомитися з методологією та методами наукової роботи. Тут важливе все: методика вибору проблеми та теми дослідження, збір та систематизація фактів, історія розвитку проблеми, в основі якої лежить задум (ідея) дослідника. У філософському визначенні ідея – це продукт людського мислення, форма відображення дійсності, в ній міститься усвідомлення мети пізнання, перспектив дослідження та його практичне значення. Ідеї народжуються з практики спостереження навколишнього світу і потреб життя. Нова ідея – це якісний стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних.
Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями методології науки.
Методологія – це:
1) сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в певній науці;
2) вчення про методи пізнання та перетворення дійсності.
Методологія науки (rp.methodos – спосіб, метод і logos – наука, знання) – це система методологічних і методичних принципів і прийомів, операцій і форм побудови наукового знання. Питання методології досить складне, оскільки саме це поняття тлумачиться по-різному. Багато зарубіжних наукових шкіл не розмежовують методологію і методи дослідження. У вітчизняній науковій традиції методологію розглядають як учення про методи пізнання або систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів, методів, прийомів. Найчастіше методологію тлумачать як сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. Методику розуміють як сукупність прийомів дослідження, включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним матеріалом.
Методологія виконує такі функції:
– визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динаміку процесів та явищ;
– передбачає особливий шлях, за допомогою якого може бути досягнута науково-дослідна мета;
– забезпечує всебічність отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;
– допомагає введенню нової інформації;
– забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;
– створює систему наукової інформації, яка базується на об´єктивних явищах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання.
Ці ознаки поняття «методологія», що визначають її функції в науці, дають змогу зробити такий висновок: методологія – це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об´єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища. Розрізняють три види методології:
1. Філософську або фундаментальну – систему діалектичних методів, які є найзагальнішими і діють на всьому полі наукового пізнання, конкретизуючись і через загальнонаукову, і через часткову методологію.
2. Загальнонаукову, яка використовується в переважній більшості наук і базується на загальнонаукових принципах дослідження: історичному, логічному, системному, моделювання тощо.
3. Частково-наукову – сукупність специфічних методів кожної конкретної науки, які є базою для вирішення дослідницької проблеми.
Філософська, або фундаментальна методологія є вищим рівнем методології науки, що визначає загальну стратегію принципів пізнання особливостей явищ, процесів, сфер діяльності. Філософська методологія виконує дві функції. По-перше, вона виявляє сутність наукової діяльності та її взаємозв´язки з іншими сферами діяльності, тобто розглядає науку відносно практики, суспільства, культури людини. По-друге, методологія вирішує завдання вдосконалення, оптимізації наукової діяльності, спирається на розроблені нею світоглядні й загальнометодологічні орієнтири та постулати.
Усі досягнення минулого були опрацьовані у вигляді діалектичного методу пізнання реальної дійсності, в основу якого було покладено зв´язок теорії і практики, принципи пізнанності реального світу, взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об´єктивного і суб´єктивного тощо. Проблеми наукового пізнання стали предметом постійного протистояння різних наукових поглядів на світ, на сутність науки та знання через антиномію в гносеології – антиномію раціоналізму – емпіризму.

6. Методи та техніка наукових досліджень

Метод (від грецького methodos – шлях до чого-небудь) – у найбільш загальному випадку означає засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини. Науковий метод – це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв´язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження і відповідає на запитання: «Як пізнавати?».
Методика дослідження – це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження. Свідоме застосування науково обґрунтованих методів слід розглядати як найсуттєвішу умову отримання нових знань. Дослідник, який добре знає методи дослідження і можливості їх застосування, витрачає менше зусиль і працює успішніше, ніж той, хто у своєму дослідженні спирається лише на інтуїцію або діє за принципом «спроб і помилок».
Фундаментальним, узагальненим методом пізнання дійсності є діалектичний метод. Об´єктивну основу його утворюють найбільш узагальнені закони розвитку матеріального світу. Діалектичний підхід дає змогу обґрунтувати причинно-наслідкові зв´язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю і явищем, змістом і формою, об´єктивність в оцінюванні дійсності. Діалектика виступає як знаряддя пізнання у всіх галузях науки і на всіх етапах наукового дослідження. Вона визначає позиції дослідника, стає основою інтерпретації об´єкта та суб´єкта пізнання, процесу пізнання та його результатів.
Виходячи з того, що кожне наукове дослідження може відбуватись на двох рівнях: емпіричному (коли здійснюється процес накопичення фактів) і теоретичному (на якому здійснюється узагальнення знань), відповідно до цих рівнів загальні методи пізнання умовно ділять на три групи:
– методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);
– методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, логічні й історичні методи);
– методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання).

Наука очима студентів

Той, хто захоплюється практикою
без науки – немов керманич,
ступаючий на корабель без компаса.
Леонардо да Вінчі

Наука – це наше майбутнє

Наука – це процес інтелектуальної діяльності з отримання нового знання і результату цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформульованих на основі певних принципів.
Особисто для мене, наука – це можливість реалізувати себе, широке поле для розвитку творчого потенціалу. Перетворюючи свої ідеї в реальність, ми цим самим робимо внесок у науку. Адже все починається з малого, спочатку спостереження, потім роздуми, а пізніше втілення їх у життя.
Проте сьогодні існує велика кількість перешкод на шляху розвитку науки в цілому. Якщо брати на рівні країни, то в галузі науки існує багато чинників, що гальмують науковий поступ. Про них необхідно зазначити.
В окремих напрямах досліджень у нас ще збереглися світового рівня наукові колективи, конкурентоспроможні лабораторії, групи й окремі дослідники. Як правило, вони тісно контактують зі світовою науковою елітою, їх очолюють визнані фахівці. Однак кількість таких колективів міжнародного рівня скоротилася порівняно з 1990-м роком. Основними причини цього явища є: масова еміграція найбільш кваліфікованих і талановитих учених за кордон через економічну нестабільність у країні, різке зниження матеріальної підтримки та падіння суспільного престижу наукової праці, майже цілковитий брак коштів на наукові дослідження, відплив талановитих молодих науковців, які поки що продовжують отримувати в Україні непогану освіту, однак через зазначені вище причини свої знання прагнуть реалізовувати за кордоном, а також незадовільна заробітна платня у сфері науки й освіти.
Варто зазначити і про такий чинник, як значний дисбаланс наукових поколінь: дуже малою є частка висококваліфікованих фахівців віком 30–45 років, які завжди були основними виробниками і носіями нових знань.
Негативним є те, що наукову сферу продовжує залишати кваліфікований науково-технічний персонал, який забезпечував сучасний науковий експеримент.
Слід наголосити на тому, що якщо найближчим часом у науковій сфері не відбудуться істотні зрушення, то це призведе до зменшення «наукової маси» в Україні нижче критичної позначки і необоротного відставання нашої держави в світовому конкурентному середовищі.
Саме тому досить важливо на сьогодні є те, щоб проявити ініціативу і взяти справу у власні руки. Адже ми – молоді, повні сил та енергії, цілеспрямовані й активні, повинні відродити нашу науку.
Серед факторів, які вселяють сподівання на це, можна виділити такі:
• традиційно високий в Україні престиж наукової праці, щоправда, підірваний за роки незалежності;
• збереження помітної, хоча порівняно невеликої кількості висококваліфікованих наукових кадрів, які, попри фінансово привабливі пропозиції з європейських або американських університетів, залишаються працювати на Батьківщині;
• можливість вільного спілкування із закордонними колегами;
• наявність великої кількості вищих навчальних закладів, які продовжують готувати високоосвічених молодих фахівців. У разі відродження сприятливих умов для наукової праці цей «молодіжний потенціал» відіграватиме найістотнішу роль;
• надзвичайно цінний досвід фінансування наукових розробок на засадах відкритих конкурсів. Це має велике значення у відродженні вітчизняної науки;
Отже, працюймо, втілюймо наші ідеї у життя і робімо внески у науку, адже наука – це наше майбутнє, а у нас є всі можливості для її розвитку!

Пацай Вікторія(ОББі-32)

Людина має потребу у самореалізації, студентське ж життя дає змогу задовольнити цю потребу. Кожен бачить себе у різній сфері діяльності. Наука – це щось нове, що відкриває шлях до осягнення та пізнання нових просторів. Можливо, хтось вважає науку складною та незрозумілою. Щоб переконатися в протилежному, потрібно почати займатися науковою діяльністю. Тим паче, що студент забезпечений усіма умовами для цього. На лекціях та семінарах ми отримуємо базу, яку можна поглиблювати та вдосконалювати, винаходити щось своє. Ці знання дають можливість брати участь у різних наукових конференціях, круглих столах, олімпіадах та конкурсах, що має свій результат. Яскравий та відомий приклад – молоді винахідники Білл Гейтс і Стів Балмер, які у студентські роки придумали і втілили операційні системи для персональних комп’ютерів, що дало життя компанії «Майкрософт». Серед нас також є майбутні винахідники, які залишать слід в історії, потрібно лише вірити в себе і займатися науковою творчістю, що може перетворитися в улюблену справу та визначити ваш подальший життєвий шлях.

Дерев’янко Вікторія ( ЕПБ-32)

Справжній учений – це не той, хто здатний займатися наукою, а той, хто зовсім не здатний займатися чимось іншим.
(В. Державін)

Наука…Надзвичайно глибоке і багатогранне слово, яке увібрало в себе тисячолітню мудрість, довгі недоспані ночі і плідну, складну, важку працю. Важко сказати, яке значення займає наука в житті студента. Адже сказати «велике» чи «неоціненне» – це майже нічого не сказати. За роки навчання в школі, за студентські роки ми перечитали не один десяток книг як наукових, так і художніх. Ми ознайомилися з дослідженнями, висновками, думками, переконаннями вчених і дослідників, більшість яких віддали більшу частину свого життя науці, а точніше – ідеям, в які вони вірили і з якими залишили частину себе. І їхня праця не була марною, оскільки вони зробили більше ніж могли уявити. Без багатьох винаходів і наукових досліджень не було б життя в сучасному розумінні цього слова. Адже не можна уявити зараз відсутність світла або ж Інтернету, в якому можна знайти будь-яку інформацію.
Хто знає, можливо хтось із нас у недалекому майбутньому продовжить «список відомих імен» і віддасть повністю або частково себе науці. Тому потрібно замислитись, яке дійсно значення має для нас наука зараз, і чи дійсно ми приділяємо їй достатньо уваги. Адже, можливо, хтось із нас буде наступним Ейнштейном…

Кушнір Анастасія (ОБі-23)

ВИСНОВКИ

Отже, на основі вищесказаного ми можемо зробити висновки, що у житті кожного студента наука відіграє дуже важливу роль, вона впливає на його світогляд, також вливає на розвиток студента як особистості. Існує безліч наукових галузей, якими студенти цікавляться, доцільно вивчають, заглиблюються в те, що їх найбільше хвилює. Студенти беруть участь у різних наукових конференціях, пишуть наукові роботи, тобто всебічно розвиваються.
У період свого навчання студенту необхідно оволодіти допоміжними навичками і вміннями підвищувати рівень своєї спеціалізації і комунікації, а вузу створювати для цього відповідні умови. Однією з таких можливостей може бути програма додаткової надпрофесіональної підготовки студентів, а вузу необхідно використовувати систему мотивації і стимулювання студентів, які беруть участь у науково-дослідній роботі, формулювати у них нове бачення того, що науково-дослідна робота в процесі навчання у вузі не тільки збагачує знаннями студентів, а й дає можливість оволодіти інструментами самопізнання, самоосвіти і саморозвитку.
Студенти, вивчаючи будь-яку навчальну дисципліну, всебічно збагачуються новими знаннями, які їм знадобляться в майбутньому. Наприклад, студенти обліково-економічного факультету вивчають бухгалтерський облік, який у майбутньому стане основою їхньої професії, незнання якого призведе до того, що майбутній бухгалтер не стане висококваліфікованим фахівцем.
Отже, наука в житті студента є джерелом поповнення знань, яка дає можливість повністю реалізувати свій потенціал. Якщо випускники вузів будуть брати участь у науково-дослідних роботах, вони будуть всебічно розвиненими, таким чином, у майбутньому вони зможуть підвищити свою адаптацію і конкурентоспроможність на ринку

Кожен з нас – лише  ОСИБИСТІСТЬ, але разом МИ –КОМАНДА!

3 березня 2011 року відбулася важлива подія в історії студентського самоврядування Національного університету ДПС України – вибори студентського ректора. У запеклій боротьбі перемогу здобув Олександр Чебан.

Студентське самоврядування в НУДПСУ функціонує з метою забезпечення виконання студентами та курсантами своїх обов’язків, захисту їх прав, сприяння гармонійному розвитку особистості студента, формуванню навичок майбутнього організатора, керівника, відповідальності за результат своєї праці, а студентський ректорат є виконавчим органом студентського самоврядування. Простіше кажучи, студентський ректорат – це орган, що від імені ВАС – студентів, створює, ухвалює і реалізовує ВАШІ бажання та рішення. У нашому університеті на даному етапі відбуваються докорінні зміни у ставленні студентів до студентського самоврядування та відбувається процес активізації студентської спільноти, долучення її до громадського, культурного та наукового життя університету. Зміни спричинені – обранням реального студентського лідера, який уже з перших днів свого перебування на посаді скоординував роботу ректорату на одержання дійсних результатів і плідної роботи активістів, який зібрав КОМАНДУ, яка працює для ВАС! Був повністю оновлений склад органу студентського самоврядування, відбулася реформація в структурі студентського ректорату (створено нові відділи для більш продуктивної та плідної роботи на благо університету), було затверджено план роботи новоствореної команди на найближчі два роки, в якому чітко виражено концепцію дій ректорату: КОМАНДА працює виключно для студентів та підтримуватиме УСІ студентські починання та прагнення! Збираючись кожного дня, новообраний склад студентського ректорату постійно розробляє нові креативні ідеї для подальшого розвитку студентського самоврядування НУДПСУ.

Студентський ректорат – це такі ж студенти, як і ти! Студентський ректорат – це КОМАНДА!  Студентський ректорат – це люди, що працюють для тебе! Якщо ти амбітний, креативний, маєш активну життєву позицію та прагнеш працювати для покращання життя в рідному університеті – тоді тобі до нас! Пам’ятай, бувають люди, схожі на нулі: їм завжди необхідно, щоб попереду них були цифри… Якщо ТИ – не нуль і ТИ готовий діяти, ТИ бажаєш змін і ТИ за студентське самоврядування європейського типу, ТИ хочеш бути в КОМАНДІ, тоді тобі до НАС!=)

Долучитися до роботи студентського ректорату можна, звернувшись у кабінет 215. Оновлений склад студентського ректорату запрошує до співпраці саме ТЕБЕ!

І на останок, «…ми не носимо біжутерію з премудрих слів, усе що робимо – робимо на благо рідного Національного університету ДПС України!», «…дайте нам точку опори – і ми зірвемо світ…»

Більшість ВНЗ по всій Європі підняли або в процесі підняття вартості за навчання, переважно через скорочення державних субсидій на фінансування освіти. ЄСС розглядає шляхи вирішення цієї проблеми у напрямі скорочення плати за навчання, з точки зору питання доступності вищої освіти. Як заявив голова ЄСС Берт Ванденкенделар: ” Починаючи з економічного спаду у 2009 році, державне фінансування освіти перебуває під увагою на обох рівнях, урядовому та інституційному. Однак, незважаючи на це, до 2010 року майже в усіх європейських країнах, у межах скорочення державних видатків, відбулися зміни щодо фінансування вищої освіти, які акцентували увагу на питаннях доступності  освіти. Нехай це є економічно необхідним або політичним переконанням уряду, у більшості країн реальна цінність освіти, як національного пріоритету та добробуту впала. І хоча ми б могли повернути все назад, але наразі нам необхідно зрозуміти – як навчитися боротися з цією ситуацією та знаходити рішення” .

Відповідно до цих викликів під егідою ЄСС 2–4 травня у Таліні буде проходити семінар, присвячений фінансуванню вищої освіти. Учасники семінару, представники національних студентських союзів країн Європи та експерти у сфері вищої освіти спробують розібратися у глобальних тенденціях, які впливають на фінансування вищої освіти, та виробити методи, які б змінили ситуацію, як, наприклад, приватне фінансування.

До складу делегації від України включено Савранського Рустама, студента 4 курсу факультету фінансів та банківської справи.

Цінуйте мить життя… Не будьте байдужі! Історія – це Ви!!!!!

Сидячи годинами вконтакті, Ви міняєте 7 мільярдів людей на сотню «несправжніх друзів», весь всесвіт – на кімнату з 4 стінами, справжні емоції та молодість – на байдужість… Не раз в житті Ви згадаєте молодості мить… А буде що згадати??? Життя в нас одне… Пам’ятайте, все відбувається не просто так… Історія твориться навколо ВАС! Зніміть рожеві окуляри і не чекайте завтра, бо воно, можливо, ніколи і не настане! Живіть сьогодні! Не чекайте дива, бо ДИВО – це ВИ!

Студентство чи не найпрекрасніша пора… Пора молодості, краси, любові… Пора реалізації себе як особистості! Годі спати! Цінуйте молодості мить! Немає нічого неможливого! Годі будувати стіни замість мостів! ВИ – творці історії… Не думайте, що ХТОСЬ ЩОСЬ робитиме для ВАС… Ви – красиві, талановиті, впевнені в собі… ВИ –МОЛОДІ! Ніхто не писатиме Вашу сторінку життя у книзі під назвою «ІСТОРІЯ»…

Університет потребує Вас! Ви – його історія! Не будьте пасивні! Не думайте, що це стосується всіх, крім Вас…

P.S. Напиши її так, щоб почувши лише декілька слів про твій рідний університет, у тобі бриніла гордість та впевненість, ТИ не помилився…тут здійснюються мрії та народжуються «зірки»… Це ТВІЙ час! Час змін! Час дій!